Українські народні лічилки

Котилася торба
З високого горба.
А в тій торбі
Хліб-паляниця,
З ким захочеш,
З тим поділися.

* * *

Бігла лялька
Коло ковалька
В семи кожухах,
В трьох капелюхах,
В небо гляділа —
Злетіти хотіла.

* * *

Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Треба стати погадати,
Що тим коням їсти дати.

* * *

Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
Ходи жито молотити.

* * *

Попіл, попіл, попільниця
А де ж наша зозулиця?
Понад морем літала,
Синім оком кивала.
А ти, киве, не кивай,
А ти з города втікай.

* * *

Чижик, чижик на яслах
У червоних постольцях.
Хто не йде, хто не йде,
То все чижика дере.

* * *

За горою камяною,
За стіною костяною
Там щука-риба грала,
Золотеє перо мала,
Сама собі дивувала,
Що хороше вигравала.

* * *

Покололо, покотило,
По дорозі волочило
Сонце, місяць і зірки,
На кілочку вийдеш ти.

* * *

Раз – метелик, два – жучок,
три – невтомний павучок,
а чотири – бабка спритна,
п’ять – то сонечко привітне,
шість – потішний світлячок,
сім – то джмелик-дивачок.
Вісім – бджілка-трудівниця,
дев’ять – мушка-танцівниця,
десять – коник-стрибунець.
Тут лічилочці кінець!

***

Десять жабок на ставку
Рахували осоку:
– Раз – листочок,
– Два – листочок…
Всілись жабки на місточок.
Три, чотири, п’ять, шість, сім –
По листку не вийшло всім.
Скільки ще листочків взяти,
Щоб всім жабкам їх роздати?

Комментариев нет:

Отправить комментарий